- розладжений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розладити.2) у знач. прикм., рідко. Який перестав ладити з ким-небудь, перебуває в незгоді з кимсь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розладжений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розладженість — ності, ж. Стан за знач. розладжений 2) … Український тлумачний словник